Розробка виховної години на тему:
"Як
культура мови впливає
на психічне здоров’я
кожного громадянина України"
( для участі в онлайн-засіданні обласного методичного об’єднання класних керівників, вихователів ЗПТО Чернівецької області на тему: «Реалізація Стратегії національно-патріотичного виховання в роботі класних керівників, вихователів закладів ПТО»)
Підготувала
викладач української мови
та літератури,
класний керівник групи №14
ВПУ №24 м. Заставна
Чернівецької області,
Магалевич Галина Михайлівна
Мета: з’ясувати
причини та наслідки використання ненормативної лексики підлітками як одного із
проявів булінгу; розвивати культуру мови та мовлення; формувати вміння
«прочитувати» свої емоції; виховувати взаємоповагу, терпимість до інших,
бажання бути гідним і щасливим громадянином України.
Обладнання: різнокольорові
повітряні кульки, вирізані із паперу, маркери, крейда, яблука, класна дошка.
Перебіг виховної години
1. Організаційний момент.
Привітання. Повідомлення мети.
Класний керівник. Доброго дня, здобувачі освіти. Сьогодні
поговоримо про культуру мовлення та її вплив на психічне здоров’я кожного із
нас. Ми не будемо відтворювати урок теорії
з української мови, адже що означають поняття «культура мови» та
«культура мовлення», ви вже добре знаєте. Мета нашої виховної години –
встановити взаємозв’язок між дотриманням
особистістю культури мови та
емоційним комфортом людини і, як наслідок, її психічним здоров’ям. Емоції визначають наше життя, тому спочатку
пропоную вам вправу для створення позитивного психологічного клімату в нашій навчальній
групі.
2. Рефлексія.
Завдання для здобувачів.
ü
Виберіть одну вирізану із паперу
повітряну кульку певного кольору.
ü
Напишіть на ній слово, яке позначає емоцію, під впливом якої
ви зараз, як вам здається, перебуваєте.
ü
Напишіть на зворотному боці паперової
повітряної кульки, чого ви очікуєте від сьогоднішнього спілкування, які емоції
хотіли б відчути. Прочитайте, за бажанням, вголос.
Класний керівник. Наші емоції можуть швидко змінювати одна
одну. Як повітряні кульки «тріскаються» від найменшого гострого предмету, так і
емоції «вибухають» під впливом якогось зовнішнього подразника навколишньої
дійсності, яким часто виступає вульгарна лексика, почута від знайомих чи
незнайомих людей, що нас оточують.
3. Бесіда за запитаннями.
v
Збереглися історичні відомості про те,
як турецький мандрівник Ельвія Челеві відвідав Україну 1657 року й, визнавши
багатство української мови, нарахував у ній лише чотири лайливих слова: чорт,
дідько, свиня і собака. Як ви думаєте, звідки в українців
узялися ненормативні слова та вирази?
v
Як
ви вважаєте, чому
сучасні письменники – Андрухович, Подерв’янський, Жадан – так активно вживають
нецензурну лексику? Вони відображають сучасну культуру чи це звичайний
піар-хід?
v
Як часто ви вживаєте лайливу лексику?
v Чи залежить це від середовища, в якому
ви перебуваєте, від ситуації мовлення?
v
Як вважаєте, чи можна знайти пояснення
ненормативної лексики в словниках
української мови? Чи вам відомо про словник Л.Ставицької?
4. Вправа «Складаємо словесний
портрет» .
Класний керівник. Пропоную вам скласти словесний
портрет людини, котра у комунікації послуговується переважно вульгарною
лексикою. Для цього треба вказати одну із рис характеру такої особистості,
записавши її крейдою на дошці.
5. Вправа «Розшифруй афоризм».
ИДОК В МОЦЬУ
ІТСІВ Є ИДЛЮ,
НІАТГЕВИН ІЦМЇОЕ УДІКНИ ЕН
СОПЯНІДУЬТ L (Доки в цьому світі є люди, негативні емоції нікуди не подінуться)
§
Як пов’язані між собою
ненормативна лексика та негативні емоції?
§
Обговорення значення афоризму.
6. Вправа
«Ображене яблуко».
Класний керівник. Як бачимо, вживання ненормативної
лексики пов’язане із негативними емоціями, які переживає певна людина, а також - із свідомим чи підсвідомим прагненням
спровокувати такі ж негативні емоції в інших людей. Усім вам добре відоме висловлювання
В.Сухомлинського про силу мовленого слова: «Слово — найтонший дотик до серця; воно може
стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і
гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане
і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і
вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і
засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти
зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…»
Лінгвісти виділяють такі основні причини
вживання лайливих слів:
1.
Для емоційного
розрядження.
2.
Засіб пониження
соціального статусу адресата.
3.
Засіб
установлення контакту між рівними людьми.
4.
Засіб «словесної
дуелі».
5.
Проявляє
ставлення двох до третього як до зайвого.
6.
Як пароль, що
допомагає визначити «своїх».
7.
Для
самоприниження.
9.
«Спантеличити».
10. Для лікування
нервових розладів.
11. Патологічне лихослів'я —
хвороблива схильність до матюків є симптомом деяких психічних захворювань.
12. Як бунт.
Пропоную вам безпосередньо
побачити, які глибокі, страшні сліди залишають у наших серцях вульгарні,
образливі слова.
(Учні сідають у коло. Класний керівник
показує два однакових яблука.)
- Чи
подібні ці яблука? Чи виглядають вони смачними? Ви хотіли б їх скуштувати?
- Тепер
одне яблуко відкладемо вбік, а інше кожен із вас образить поганим, неприємним
словом, кинувши його до підлоги.
(Учитель перший, а за ним учні по черзі
називають яблуко образливим словом та кидають фрукт один раз до підлоги. Потім
вчитель бере обидва яблука, розрізає їх навпіл і, демонструє учням.)
Класний керівник.
§
Погляньте тепер на ці
яблука. Чи досі вони схожі?
§
Котре з них ви хотіли б
скуштувати?
§
На котре дивитися
неприємно? Чому?
Замість яблука можна використати два аркуші паперу, дві
склянки, чи дощечки із цвяхами. Якщо зробити подібний дослід із цими предметами,
то побачимо, що неможливо повернути колишній гарний зовнішній вигляд ні
побитому яблуку, ні зім’ятому чи проколотому степлером аркушові паперу, ні
розбитій склянці чи продірявленій цвяхами дощечці. Сліди на цих спотворених
речах залишуться назавжди. Так і з людським серцем. Рани від злих слів можуть
не загоїтися ніколи і привести до негативних змін у поведінці ображеної особистості (розвиток низької самооцінки,
депресія, замкнутість, недовіра, думки про самогубство). Це один із проявів
булінгу у нашому суспільстві.
7. Бесіда.
Ø
Як ми можемо контролювати
використання лайливої лексики під час спілкування?
Ø
В який інший спосіб
можна виразити свої негативні емоції, щоб не завдати шкоди близьким?
Ø
Чи можемо ми взагалі обійтися
без вульгарної лексики у мовленні? Обгрунтуйте свою думку.
8. Вправа
«Відчуй слово»
Класний керівник. Кожному
із нас варто навчитися свідомо добирати до вульгарних слів відповідники, які б
висловлювали ту саму думку, але не були б для оточуючих такими образливими.
Порівняйте, які емоції викликають
у вас дві групи слів:
ти тупий (мудак) - ти вчинив нерозумно;
ти жирний – ти товстий;
ти страшна – тобі це не личить…
9. Асоціативний
кущ «Слова, які роблять людину щасливою»
Добираємо компліменти, визначаємо адресата в групі, записуємо
слова на дошці.
10. Рефлексія.
Класний керівник. Повернімося
до початку нашого заняття. Візьміть свої паперові повітряні кульки і прочитайте
ту емоцію, яку ви записали. Погляньте на колір обраної кульки і прочитайте його
символіку на розданих аркушах. Чи збігається вказана вами емоція із значенням несвідомо
обраного вами кольору? Результат свідчить, чи правильно ви ідентифікували свій
емоційний стан.
Значення кольорів
Червоний – збудливий, гарячий, асоціюється з агресією, прагненням
перетворити і підкорити.
Зелений символізує
твердість і стійкість.
Жовтий символізує мінливість і
внутрішню свободу, віру в найкраще. Люди, які
люблять жовтий, хочуть розкрити себе, досягти поставленої мети.
Фіолетовий. Бажання, щоб думки і мрії стали реальністю, самокритичність.
Помаранчевий позначає дію та
ентузіазм. Спонукає йти вперед, допомагає звільнитися від нав’язливих страхів і
зміцнює морально.
Синій. Спокій і задоволення,
безпечність.
Блакитний. Ясність і прямота,
інтелектуальна діяльність, спокійні
роздуми.
Рожевий. Романтичність,
доброта. Викликає почуття комфорту, позбавляє від нав’язливих думок.
Коричневий. Інерція і безпека,
підвищена потреба у відпочинку та
затишку.
Сірий – це нейтральний колір,
достатньо доброзичливий і надійний.
Чорний колір позначає не тільки
авторитетність, але й агресивність. Бажання захистити себе від неприємної дійсності.
Білий символізує
завершеність і досконалість, свободу можливостей і зняття будь-яких бар’єрів.
Класний керівник. Вміння
розуміти свої емоції допомагає нам легше добирати їх словесне вираження під час
спілкування.
11. Підсумок.
ü
Які ваші враження від
сьогоднішнього спілкування?
ü
Чи реалізувалися ваші
очікування?
ü
Що було новим? Що
здивувало? Що обурило? Що сподобалося?
Класний керівник. Сьогодні
ми з вами з’ясували, яке важливе значення мають слова у нашому особистому і
суспільному житті. Обов’язок
кожного громадянина України – розвивати і підтримувати культуру власної мови. Ми
не можемо викинути з життя свої негативні емоції, як і повністю, на всі 100%,
очистити своє мовлення від ненормативної лексики. Проте ми повністю відповідаємо, за те, яким
чином обираємо спілкуватися з іншими, якими
словами хочемо впливати на інших людей. Тому пам’ятайте: СЛОВА – МОГУТНІ.
КОРИСТУЙТЕСЯ НИМИ ОБЕРЕЖНО!!!
Домашнє завдання.
Скласти есе на тему: «Коли я використовую лайливу лексику, це шкодить,
насамперед, мені самому»
Дякую за увагу!
Використанні електронні джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар