Магалевич Галина Михайлівна,
Вище професійне училище №24 м.Заставна,
викладач української мови та літератури
Виховна онлайн-година на тему:
«За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ…»
(до Дня захисника України)
(2021 рік)
Мета: пригадати значимість дати 14 жовтня для українців;
з’ясувати її культурне та історичне значення; поглибити знання здобувачів
освіти про різні покоління захисників України; формувати у свідомості учнів
образ героя-захисника; розвивати аналітичне мислення, культуру мови, вміння
чітко висловлювати власну думку; виховувати у здобувачів патріотизм, почуття
обов’язку перед Батьківщиною, силу волі, героїзм, мужність, цілеспрямованість,
бажання ставати морально кращими та безперервно брати участь у
навчально-виховному процесі в умовах
дистанційного навчання; продовжувати вдосконалювати навички роботи на платформі
онлайн-зустрічей Zoom.
Обладнання:державні символи, зображення Пресвятої Богородиці, фотографії
національних героїв, презентація до виховної години.
Перебіг виховної онлайн-години
1.
Організаційний момент
Підключення учасників до онлайн-зустрічі. Привітання.
Пригадування правил користування мікрофоном для ефективної роботи на сервісі.
2.
Мотивація діяльності
Обговорення епіграфів:
Любов до Батьківщини - перша чеснота
цивілізованої людини.
Не
питай, що твоя батьківщина
може зробити для тебе, запитай,
що ти можеш зробити для своєї
батьківщини. (Д. Кеннеді)
3.
Основна частина
3.1.
Культурний екскурс
Вступне
слово класного керівника. Сьогодні у
нас особлива зустріч. Щороку 14 жовтня ми відзначаємо одні з найвеличніших свят
для українців – Покрову Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та
День захисника України. Ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою,
символізують зв'язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо
шануються українцями. 14 жовтня в нашій історії – це насамперед християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці,
яку українські воїни з давніх часів мали за свою покровительку.
3.2.
Ознайомлення із народними традиціями святкування Покрови
(До кожного почутого твердження здобувачі можуть виражати
власне ставлення («Знаю», «Не знаю», «Подобається», «Це мене здивувало» та ін.)
з допомогою кнопки «Реакції» у меню програми Zoom)
Чи
знаєте ви що в День Пресвятої Богородиці…
1.
Ходили до
церкви, щоби молитися.
2.
Добрим знаком вважалося побратися.
3.
Поганою
прикметою вважалося відмовляти сватам.
4.
Вперше розтоплювали піч у домі.
5.
Варто не сваритися, провести цей день із хорошим настроєм та
хорошими думками.
6.
Не можна займатися важкою роботою, поратися вдома та у дворі.
Не можна шити, прати, різати, в’язати, вишивати.
3.3.
Історичний екскурс
Класний
керівник. Дата 14
жовтня – особлива для українців, адже символізує нерозривний зв'язок усіх
поколінь захисників України: воїнів Київської Русі, козаків, учасників збройних
формувань УНР та ЗУНР, українців, які у складі збройних сил СРСР та
партизанських формувань, захищали Україну під час Другої світової війни,
воїнів Української повстанської армії та
теперішніх захисників України.
Саме тому День захисника України покликаний стати святом
усіх сучасних воїнів та ветеранів, днем вшанування всіх, хто упродовж століть
боронив українську землю. Він має консолідувати українське суспільство навколо
ідеї захисту незалежної та соборної України.
А зараз прошу вас вшанувати хвилиною мовчання всіх
загиблих героїв України, тих, хто колись поклав своє життя на вівтар
незалежності й суверенності України.
Хвилина
мовчання
3.4.
Відеодоповіді учнів
Учень
1. Історія українського козацтва – це
одна із найвизначніших сторінок історії нашого народу. Завжди Пресвята Богородиця
вважалася покровителькою і заступницею славного війська козацького та всього українського люду. На Січі була
церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Збираючись у похід на ворога,
козаки проводили молебень до своєї
Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували їй за збережене
життя. Звертаючись до неї, вони казали: «Покрий нас чесним своїм покровом та
захисти нас від усякого зла!» І сьогодні ми звертаємось до Матері Божої з
проханням про мир, добро, благополуччя, про гідне і щасливе майбутнє нашого
народу.
Учень
2. Продовжувачами козацької слави стали
українські січові стрільці – гордість і слава, радість і біль нашого народу,
які прагнули волі, кращої долі, побудови суверенної України. Прикладом служіння рідній землі стали подвиги
Легіону січових стрільців, який протягом 1914 – першої половини 1915 р. брав
участь у бойових діях проти російських військ у Карпатах. А в 1915 –
1917рр. легіон вів кровопролитні битви на подільській землі.
Учень
3. У ХХ столітті козацькі традиції найяскравіше наслідувала
Українська повстанська армія, дієздатна, багаточисельна військова сила.
Символічним днем утворення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. УПА діяла до
вересня 1949 року, після чого була реорганізована у збройне підпілля, яке діяло
до початку 1960 років. УПА – єдина військова сила у Другій світовій війні, яка
визначала стратегічною метою своєї боротьби створення незалежної Української
держави, відповідно боротьба розгорталася проти усіх держав, що намагалися
завадити цьому. «Здобудеш українську
державу, або загинеш у боротьбі за неї », -– іншого вибору у повстанців не
було.
Учень
4. У пам’яті народній
ніколи не згасне подвиг українського солдата, який ціною свого життя захистив
українську землю від страшної чуми ХХ століття – фашизму. Вражає відвага тих,
хто «грудьми вогняними» зустрів фашистську навалу. Читаєш «Україну в огні»
Олександра Довженка і проймаєшся гордістю за нескорений дух , за міць і
доблесть нашого народу, «якого Правди сила ніким звойована ще не була».
Класний
керівник. Наша
історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт існування
українського народу опинялися під
загрозою. Але важко було б подумати,
що в ХХІ сторіччі на рідній українській землі лунатимуть постріли і вбиватимуть
людей.
3.5.
Онлайн-інтерв’ю
Класний
керівник Спостерігаючи за подіями,
які розгортаються сьогодні в Україні, ми
дивуємося силі духу українців. Ми бачимо страшні втрати, яких зазнає наш
народ і відчуваємо біль за кожного загиблого героя. Герої не вмирають. Вони
живі, допоки ми вшановуємо їхню пам'ять, продовжуємо їхню справу боротьби за
Батьківщину.
Сьогодні маємо унікальну нагоду поспілкуватися із
капеланом Віталієм Мензаком, священником УПЦ КП. У зоні конфлікту військові капелани ділять із солдатами всі
труднощі і підтримують своєю порадою.
Запитання для інтерв’ю:
·
Як
християнська церква тлумачить поняття «патріотизм», «захисник», «обов’язок», «дружба», «герой»?
·
Що робити,
коли відчуваєш пригнічення?
·
Як
підтримувати військовий дух на фронті?
·
Чим
небезпечна зневіра на фронті?
Класний
керівник. Здобувачі освіти, можете задати свої тематичні запитання.
(Здобувачі задають запитання.)
Класний
керівник. Щиро дякуємо за можливість духовно збагатитися, стати
морально кращими.
3.6.
Дослідження «Хто такий герой?»
1. Чим відрізнялися герої різних історичних епох?
В античному світі герой був напівбогом. В епоху
Середньовіччя обов’язком героя стало духовне служіння і лицарство. Герой епохи Відродження
був зайнятий пошуками істини. У сучасному світі звання героя присвоюють за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.
2. Як вирозумієте слово «національний
герой»?
Націона́льний
геро́й — реальна або міфічна особа, діяльність якої
принесла славу, велич чи благо певній нації. Особа, з якою ототожнюють певну націю.
3. Доберіть
синоніми до слова «герой»
(Відважна
людина, витязь, захисник, воїн, лицар, солдат…)
4. Чи є у вашому оточенні близькі чи знайомі
люди, котрих можна назвати героями? Розкажіть про них.
3.7. Складаємо асоціативний кущ «Портрет
національного героя»
Доберіть слова-асоціації до словосполучення «національний
герой».
Очікувані відповіді: мужній, відданий, безстрашний,
люблячий, відважний, сильний, розумний, розв’язує конфлікти суспільного
масштабу, керується у вчинках почуттям обов’язку, допомагає беззахисним,
фізично сильний, видатний своїми справами, скромний, дотримує свого слова...
3.8.
Вікторина «Впізнай українського героя»
Впізнай
українського героя-воїна
(Перегляд фотогалереї)
Впізнай
українського героя-мислителя
(Перегляд фотогалереї)
§
За які
подвиги ми називаємо національними героями зображених воїнів?
§
Як
захищали в свій час самобутність української держави герої-мислителі?
§
Хто з
українських героїв є для вас зразком для наслідування? Чому?
Класний
керівник. День захисника України – свято не тільки військових. Це
свято нескорених свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день
усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, волонтерською роботою
забезпечують Україні захист – культурний, економічний, гуманітарний,
інформаційний.
3.9.
Диспут. Обговорення висловленої думки
«Народна
мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою
зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок кожного,
хто живе і користується її благами і дарами.»
Класний
керівник. Українські юнаки і дівчата, будьмо свідомі, що у час вибору між свободою чи рабством,
світлим майбутнім чи темним минулим, справедливістю чи тиранією, мусимо всі, як
один, берегти українську культуру, вільну й незалежну державу!
4.
Перегляд відео
З допомогою функції «Демонстрація екрана» на платформі Zoom
можемо переглянути відео до пісні «Лелеки» у виконанні тріо «Новий час»,
присвячене нашим сьогоднішнім героям-захисникам.
Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=ukjwc_iWvfw
5.
Акція «Підтримай воїна»
Як бачимо, сьогодні наші співвітчизники боронять Україну
від ворога, виконуючи свій найголовніший громадянський обов’язок. Їм дуже
необхідна наша підтримка, віра, повага.
Зараз кожен із вас нехай висловить щирі слова підтримки,
побажання та вдячності нашим героям-захисникам у цей нелегкий час, таким чином
утворивши відео-ланцюжок позитивних думок.
6. Домашнє
завдання
Класний
керівник. Герої живуть серед нас. Пропоную вам на всю країну розказати про людей вашого краю, котрі стали
справжніми героями. Організовуємо
челендж «Своїх героїв потрібно знати!». (Челендж — жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і
розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому
або необмеженому колу користувачів. Саме слово
челендж зазвичай перекладається як «виклик», або
«завдання, яке потребує виконання».
Класний
керівник. Будьте мужніми, розумними,
любіть свою Батьківщину і пам’ятайте, що лише завдяки відданості наших
захисників, їх патріотизму ми збережемо незалежну суверенну державу. Як сказав К.
Рокосовський, ТІЛЬКИ ТОЙ НАРОД, ЯКИЙ
ВШАНОВУЄ СВОЇХ ГЕРОЇВ, МОЖЕ СТАТИ ВЕЛИКИМ!
(Відеоконференцію можна записати, використавши відповідну
функцію на сервісі Zoom, для того, щоб
пізніше її могли переглянути інші здобувачі освіти, котрі були відсутні із
поважних причин).
Список
використаних джерел
1. КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової соціальної програми
національно-патріотичного виховання на період до 2025 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1233-2020-%D1%80#Text
2.
Національно-патріотичне
виховання дітей та молоді, 2016. -148 с.
3.
Оришко С. Структура і зміст
патріотичного виховання учнівської молоді / С.Оришко // Наук. вісн. Чернівец.
ун-ту / Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2006. – Вип. 308 :
Педагогіка та психологія. – С. 87–94.
4.
Проект "Україна".
Галерея національних героїв, 2012.- 410 с.
Розробка виховної години на тему:
"Як культура мови
впливає
на психічне здоров’я
кожного громадянина
України" (07.05.2020р.)
( для участі в онлайн-засіданні обласного методичного
об’єднання класних керівників, вихователів ЗПТО Чернівецької області на
тему: «Реалізація Стратегії національно-патріотичного виховання в роботі
класних керівників, вихователів закладів ПТО»)
Підготувала
викладач української мови
та літератури,
класний керівник групи №14
ВПУ №24 м. Заставна
Чернівецької області,
Магалевич Галина Михайлівна
Мета: з’ясувати
причини та наслідки використання ненормативної лексики підлітками як одного із
проявів булінгу; розвивати культуру мови та мовлення; формувати вміння
«прочитувати» свої емоції; виховувати взаємоповагу, терпимість до інших,
бажання бути гідним і щасливим громадянином України.
Обладнання: різнокольорові повітряні кульки, вирізані із паперу, маркери, крейда,
яблука, класна дошка.
Перебіг виховної години
1. Організаційний момент. Привітання.
Повідомлення мети.
Класний керівник. Доброго дня, здобувачі освіти. Сьогодні поговоримо про культуру
мовлення та її вплив на психічне здоров’я кожного із нас. Ми не
будемо відтворювати урок теорії з української мови, адже що
означають поняття «культура мови» та «культура мовлення», ви вже добре знаєте.
Мета нашої виховної години – встановити взаємозв’язок між
дотриманням особистістю культури мови та емоційним комфортом
людини і, як наслідок, її психічним здоров’ям. Емоції визначають
наше життя, тому спочатку пропоную вам вправу для створення позитивного
психологічного клімату в нашій навчальній групі.
2. Рефлексія.
Завдання для здобувачів.
ü Виберіть одну вирізану із паперу повітряну кульку певного кольору.
ü Напишіть на ній слово, яке позначає емоцію, під впливом якої ви
зараз, як вам здається, перебуваєте.
ü Напишіть на зворотному боці паперової повітряної кульки, чого ви очікуєте
від сьогоднішнього спілкування, які емоції хотіли б відчути. Прочитайте, за
бажанням, вголос.
Класний керівник. Наші емоції можуть швидко змінювати одна одну. Як повітряні кульки
«тріскаються» від найменшого гострого предмету, так і емоції «вибухають» під
впливом якогось зовнішнього подразника навколишньої дійсності, яким часто
виступає вульгарна лексика, почута від знайомих чи незнайомих людей, що нас
оточують.
3. Бесіда за
запитаннями.
v Збереглися історичні відомості про те, як турецький мандрівник Ельвія
Челеві відвідав Україну 1657 року й, визнавши багатство української мови,
нарахував у ній лише чотири лайливих слова: чорт, дідько, свиня і собака. Як ви
думаєте, звідки в українців узялися ненормативні
слова та вирази?
v Як ви
вважаєте, чому сучасні письменники – Андрухович, Подерв’янський, Жадан – так
активно вживають нецензурну лексику? Вони відображають
сучасну культуру чи це звичайний піар-хід?
v Як часто ви вживаєте лайливу лексику?
v Чи залежить це від середовища, в якому ви перебуваєте, від ситуації
мовлення?
v Як вважаєте, чи можна знайти пояснення ненормативної лексики в
словниках української мови? Чи вам відомо про словник Л.Ставицької?
4. Вправа «Складаємо
словесний портрет» .
Класний керівник. Пропоную вам скласти словесний портрет людини, котра у
комунікації послуговується переважно вульгарною лексикою. Для цього треба
вказати одну із рис характеру такої особистості, записавши її крейдою на дошці.
5. Вправа «Розшифруй
афоризм».
ИДОК В МОЦЬУ ІТСІВ Є ИДЛЮ, НІАТГЕВИН
ІЦМЇОЕ УДІКНИ ЕН СОПЯНІДУЬТ L (Доки в цьому світі є люди, негативні емоції нікуди не подінуться)
§ Як пов’язані між собою ненормативна лексика та негативні емоції?
§ Обговорення значення афоризму.
6. Вправа «Ображене
яблуко».
Класний керівник. Як бачимо, вживання ненормативної лексики пов’язане із негативними
емоціями, які переживає певна людина, а також - із свідомим чи
підсвідомим прагненням спровокувати такі ж негативні емоції в інших
людей. Усім вам добре відоме висловлювання В.Сухомлинського про силу
мовленого слова: «Слово — найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і
живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і
брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і
нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і
вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і
засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти
зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…»
Лінгвісти виділяють такі основні
причини вживання лайливих слів:
1. Для емоційного
розрядження.
2. Засіб пониження соціального статусу адресата.
3. Засіб установлення контакту між рівними людьми.
4. Засіб «словесної дуелі».
5. Проявляє ставлення двох до третього як до зайвого.
6. Як пароль, що допомагає
визначити «своїх».
7. Для самоприниження.
8. Привернення уваги до
себе, епатаж.
9. «Спантеличити».
10. Для лікування нервових
розладів.
11. Патологічне лихослів'я — хвороблива
схильність до матюків є симптомом деяких психічних захворювань.
12. Як бунт.
13. Як засіб вербальної агресії.
14. Як засіб поділу на дозволені і недозволені
групи, засіб проявлення ієрархії .
Пропоную вам безпосередньо побачити, які глибокі, страшні сліди
залишають у наших серцях вульгарні, образливі слова.
(Учні сідають у коло. Класний
керівник показує два однакових яблука.)
- Чи подібні ці яблука? Чи виглядають вони смачними? Ви хотіли б їх
скуштувати?
-
Тепер одне яблуко відкладемо вбік, а
інше кожен із вас образить поганим, неприємним словом, кинувши його до підлоги.
(Учитель перший, а за ним учні по черзі називають яблуко
образливим словом та кидають фрукт один раз до підлоги. Потім вчитель бере
обидва яблука, розрізає їх навпіл і, демонструє учням.)
Класний керівник.
§ Погляньте тепер на ці яблука. Чи досі вони схожі?
§ Котре з них ви хотіли б скуштувати?
§ На котре дивитися неприємно? Чому?
Замість яблука можна використати два
аркуші паперу, дві склянки, чи дощечки із цвяхами. Якщо зробити подібний дослід
із цими предметами, то побачимо, що неможливо повернути колишній гарний
зовнішній вигляд ні побитому яблуку, ні зім’ятому чи проколотому степлером
аркушові паперу, ні розбитій склянці чи продірявленій цвяхами дощечці. Сліди на
цих спотворених речах залишуться назавжди. Так і з людським серцем. Рани від
злих слів можуть не загоїтися ніколи і привести до негативних змін у поведінці
ображеної особистості (розвиток низької самооцінки, депресія,
замкнутість, недовіра, думки про самогубство). Це один із проявів булінгу у
нашому суспільстві.
7. Бесіда.
Ø Як ми можемо контролювати використання лайливої лексики під час
спілкування?
Ø В який інший спосіб можна виразити свої негативні емоції, щоб не завдати
шкоди близьким?
Ø Чи можемо ми взагалі обійтися без вульгарної лексики у мовленні?
Обгрунтуйте свою думку.
8. Вправа «Відчуй слово»
Класний керівник. Кожному
із нас варто навчитися свідомо добирати до вульгарних слів відповідники, які б
висловлювали ту саму думку, але не були б для оточуючих такими образливими.
Порівняйте, які емоції викликають у вас дві
групи слів:
ти тупий (мудак) - ти вчинив нерозумно;
ти жирний – ти товстий;
ти страшна – тобі це не личить…
9. Асоціативний кущ «Слова,
які роблять людину щасливою»
Добираємо компліменти, визначаємо
адресата в групі, записуємо слова на дошці.
10. Рефлексія.
Класний керівник. Повернімося до початку нашого заняття. Візьміть свої паперові повітряні
кульки і прочитайте ту емоцію, яку ви записали. Погляньте на колір обраної
кульки і прочитайте його символіку на розданих аркушах. Чи збігається вказана
вами емоція із значенням несвідомо обраного вами кольору? Результат свідчить,
чи правильно ви ідентифікували свій емоційний стан.
Значення кольорів
Червоний – збудливий, гарячий, асоціюється з агресією, прагненням перетворити
і підкорити.
Зелений символізує
твердість і стійкість.
Жовтий символізує мінливість
і внутрішню свободу, віру в найкраще.
Люди, які люблять жовтий, хочуть розкрити себе, досягти поставленої мети.
Фіолетовий. Бажання, щоб думки і мрії стали реальністю, самокритичність.
Помаранчевий позначає дію та
ентузіазм. Спонукає йти вперед, допомагає звільнитися від нав’язливих страхів і
зміцнює морально.
Синій. Спокій і задоволення, безпечність.
Блакитний. Ясність і
прямота, інтелектуальна діяльність,
спокійні роздуми.
Рожевий. Романтичність, доброта. Викликає
почуття комфорту, позбавляє від нав’язливих думок.
Коричневий. Інерція і
безпека, підвищена потреба у
відпочинку та затишку.
Сірий – це нейтральний колір, достатньо
доброзичливий і надійний.
Чорний колір позначає не тільки авторитетність, але й
агресивність. Бажання захистити себе від
неприємної дійсності.
Білий символізує завершеність і досконалість, свободу
можливостей і зняття будь-яких бар’єрів.
Класний керівник. Вміння розуміти свої емоції допомагає нам легше добирати їх словесне
вираження під час спілкування.
11. Підсумок.
ü Які ваші враження від сьогоднішнього спілкування?
ü Чи реалізувалися ваші очікування?
ü Що було новим? Що здивувало? Що обурило? Що сподобалося?
Класний керівник. Сьогодні ми з вами з’ясували, яке важливе значення мають слова у нашому
особистому і суспільному житті. Обов’язок кожного громадянина
України – розвивати і підтримувати культуру власної мови. Ми не можемо викинути
з життя свої негативні емоції, як і повністю, на всі 100%, очистити своє
мовлення від ненормативної лексики. Проте ми повністю відповідаємо,
за те, яким чином обираємо спілкуватися з іншими, якими словами
хочемо впливати на інших людей. Тому пам’ятайте: СЛОВА – МОГУТНІ. КОРИСТУЙТЕСЯ
НИМИ ОБЕРЕЖНО!!!
Домашнє завдання.
Скласти есе на тему: «Коли я
використовую лайливу лексику, це шкодить, насамперед, мені самому»
Дякую за увагу!
Використанні електронні джерела:
https://procikave.com/znachennya-koloriv
https://www.unian.ua/politics/104696-matyuki-v-ukrajinsku-movu-priyshli-ne-z-rosiji.html
Немає коментарів:
Дописати коментар