неділю, 3 квітня 2016 р.

Демонстраційний урок на тему:
 "Я (романтика)" Миколи Хвильового - новела
 про добро і зло в душі людини  
          
          Мета:
·                 розглянути тему і проблематику новели М.Хвильового, простежити історичне тло твору;
·                 розвивати навички аналізу невеликого за обсягом літературного твору, вміння відстоювати власну думку, розвивати творчі здібності; формувати комунікативність, навички роботи в групі;
·                      виховувати гуманізм, милосердя.
         
       Операційні цілі (завдання):
        Після закінчення уроку учень
знає
особливості історичної епохи, зображеної у новелі, тему твору;
розуміє
причини та наслідки роздвоєння особистості головного героя твору, його деградації;
вміє
простежувати взаємозв’язок між вчинками персонажа та змінами  його моральних цінностей; висувати тези та підтверджувати їх прикладами із твору; визначати проблематику твору, простежувати її актуальність для сьогодення; вдало оперувати фактами, послідовно висловлювати свою думку;
може
 вести дискусію, переконливо відстоювати власну позицію, зважати на думку інших, погоджуватися на аргументи; працювати у групі; проявляти ініціативу, приймати нестандартні рішення; висловлювати думку у формі короткого прозового чи поетичного висловлювання.
           Методи: пояснювально-ілюстративний, проблемний, творчий, метод групової роботи, метод дискусії.
    Прийоми навчання: бесіда, вправа «Літературна павутина», «Дерево проблем», інтерактивна гра «Пазли», «Інформаційне гроно», складання власного творчого висловлювання, техніка «Так чи ні», рефлексія, самооцінювання.
           Обладнання: мультимедійна презентація на  тему уроку, портрет Миколи Хвильового, текст твору, пазли; кольорові наліпки, конверти із завданнями для команд, підручники.

Епіграфи до уроку:

Errare humanum est  (Людині властиво помилятися)

«Жодна мета не висока настільки,
 щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення.»
Альберт Ейнштейн

Хід уроку
1.     Організаційна частина
     1.1. Привітайтеся з учнями.
          1.2. Повідомте тему і мету уроку.
1.3. Налаштуйте учнів на позитивну роботу.
Запропонуйте пригадати правила роботи на уроці: 
          Ми поважаємо права власні й інших. ·  Не сміємося з чужих помилок. ·  Ми маємо право на помилку, бо вчимося. ·  Ділимося матеріалами та думками з іншими. ·  Слухаємо, що нам хочуть сказати інші і, якщо треба, запитуємо. · Завжди допомагаємо один одному. ·  Ми цінуємо здобутки інших. ·  Намагаємося виконати роботу якнайкраще.  ·  Коли ми об’єднуємо свої зусилля, нам легше віднайти спільну істину.
         
           2. Актуалізація опорних знань
2.1. Перш ніж розпочати аналіз новели, перевірте домашнє завдання. Пригадайте із учнями найважливіші відомості із біографії митця. Для цього запропонуйте сплести «Літературну павутину» – знайти зв'язок між запропонованими датами і словами. Відповіді потрібно проілюструвати відповідними цитатами.  
Проведіть бесіду за такими запитаннями:
1. Яке справжнє прізвище М.Хвильового? Як ви поясните псевдонім письменника?
Справжнє прізвище письменника – Микола ФІТІЛЬОВ. Літературознавець Валентин Коряк так пояснював псевдонім автора: «Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п'янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорсткий до себе і до інших, хворобливо вражливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом - ніжний і сором'язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник.» 


                         
2   2.     Яким було ставлення офіційної влади до М.Хвильового і чому?
Микола Хвильовий – активний літературний діяч, засновник літературних організацій  "Гарт", "ВАПЛІТЕ" та інших. У 1920-ті роки він підтримував і політику "українізації", виступав проти русифікації української культури. У 1925 році Хвильовий опублікував статтю «Про „сатану в бочці», якою фактично розпочав літературну дискусію 1925–1928 років. Автор висловив вимогу перед новою українською літературою припинити наслідувати Москву й орієнтуватися на «психологічну Європу». Покладав великі надії на «євразійський Ренесанс». Це можна підтвердити словами самого письменника: «Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше.  Нам треба дивитися на Європу. Європа – це грандіозна цивілізація.» Саме тому Йосип Сталін вказував на виступи Хвильового як прояви поширення антиросійських настроїв в Україні. У 1927 році працівники генеральної прокуратури завели справу на письменника, почалося стеження за діяльністю Хвильового.  Його творчість називали небезпечним явищем. Хвильовий — це озброєний ворог, це поза всім іншим розгорнений націоналізм, це явище, що має свою вагу і тим дуже небезпечне.» (С. Косіор)  Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
3  3. Як ви думаєте, чи зміг би автор пристосуватися до тотального режиму? Коротко обґрунтуйте свою думку.

Микола Хвильовий з часом зрозумів, що революція, яка обіцяла щасливе комуністичне майбутнє, насправді не принесе нічого окрім терору, голодомору. Це відбилося і на еволюції творчості письменника –  романтичний пафос поступово замінили викривально-сатиричні мотиви, на зміну звеличення революції приходив тверезий аналіз реальної дійсності.
    У 1933 році письменник побував на Полтавщині, де на власні очі бачив трагедію Голодомору. На знак протесту проти початку масових репресій 13 травня 1933 року в Харкові, в будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством, зазначивши у передсмертній записці: «За розстріл нашої генерації відповідаю, перш за все, я, Микола Хвильовий.» Смерть Хвильвого стала символом кінця українського національного відродження 1920–1930-х років.

2. Основна частина
     2.1. Запропонуйте учням для творчої співпраці об’єднатися у дві групи («Гуманісти» та «Критики»). Кожна група обере собі капітана, який буде розподіляти роботу серед учасників групи та оцінювати їх.



       2.2. Конкурс «Дослідники творчості письменника»
       Капітани підходять до столу та вибирають завдання для команд. Найбільша кількість балів за найкраще виконане завдання – 2 бали.

  Група «Критиків» повинна розповісти про особливості історичної епохи, зображеної у творі, окреслити тему твору.
Автор звертається до подій, які стали початком утворення  Союзу соціалістичних радянських республік, до складу якого була приречена увійти і Україна. Автор показав антигуманний руйнівний характер громадянської війни й соціалістичної революції, що призвели до зречення власного «Я» багатьох учасників революції.

Команда «Гуманістів» повинна розкрити сюжет твору.

Твір починається з опису матері, яку головний герой порівнює з образом Діви Марії: "... воістину моя мати — втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків."
   Раптово автор переносить читача у будинок розстріляного шляхтича («фантастичний палац»), у якому збирається «чорний трибунал комуни». До його складу входять головний герой, що є головою трибуналу, а також молодий хлопець Андрюша, строгі доктор Тагабат і дегенерат. Один за одним без суду та слідства, без адвокатів та прокурорів вироком «Розстрілять!» людей засуджують до страти. Після одного із таких засідань голова трибуналу вирішує пройтись захопленим містом, щоб побути на самоті.
Потім постає інша картина. Читач переноситься в атмосферу гарматних вибухів та грому блискавиць. Несподівано сцена знову змінюється на інтер'єр княжого будинку, в якому радянський штаб продовжує засуджувати людей до страти. Опісля кількох розглянутих справ до кабінету заводять групу черниць, що звинувачуються у веденні агітації проти комуни. Серед інших черниць головний герой твору впізнає рідну матір. До нього приходить Андрюша, один із членів трибуналу, і починає переконувати головного персонажа  відпустити матір на волю. Їхню розмову перериває звук розірваного снаряду. Черниць поспішно вирішують розстріляти під час відступу за містом. Доктор Тагабат перед розстрілом підходить до голови трибуналу та промовляє: «Ваша мати там! Робіть, що хочете!», таким чином лишаючи право вибору за головним героєм. Тут конфлікт твору досягає своєї кульмінації.
Пригадаємо, що твір за жанром є новелою, тобто матиме несподівану розв’язку. Яке саме рішення прийме головний герой, чи залишить він живою рідну матір, зясуємо під час подальшого аналізу твору.

Капітани оцінюють відповіді своїх команд.

Вчитель: Що може спонукати героя прийняти певне рішення, дізнаємось зараз.
2.3. Інтерактивна гра «Пазли»
 Запропонуйте учням гру «Пазли», під час якої треба зібрати зображення і пояснити його зв'язок із темою уроку.
  На виконання завдання відводиться 2 хвилини. Завдання оцінюється в 2 бали. Група, яка швидше виконає завдання, отримає додатковий бал. 
       Учасники першої команди із складених пазлів отримали ілюстрацію до поеми Тараса Шевченка «Наймичка».
       Учасники другої команди із пазлів склали ілюстрацію до твору Тараса Шевченка «Катерина».



            Команда, що справилася швидше отримує 2 плюс один бал.
          Вчитель: Як бачимо, образ матері актуальний для української літератури. Образ матері безпосередньо пов'язаний також із новелою М.Хвильового, але трактується письменником по-новому. Як саме ми з вами зясуємо.


2.4. Капітани обирають наступне завдання - скласти «Дерево проблем», порушених у творі.

                             

           Проблеми, порушені у творі:
Перша – збереження людської індивідуальності, цільності людської натури як необхідність існування людини.
Друга – розбіжність між мрією головного героя і дійсністю, що характеризує особисту трагедію і самого Миколи Хвильового.
Третя – розбіжність мети і засобів її досягнення. З одного боку головний персонаж новели прагне побудувати щасливу «загірну комуну», де всі люди будуть рівними, а з іншого – для досягнення цієї блаженної мети бере на себе сміливість вирішувати, наче Бог, кому жити, а кому – ні. І мало того, сам чинить жорстокі злочини.
Четверта – колізії між гуманізмом і фанатизмом. Будь-який прояв фанатизму – антигуманний по своїй суті. Жодна людська ідея, якою б утопічною вона не була, не є ціннішою за людське життя.
Пята проблема – роздвоєння особистості. Перживаючи муки совісті головний персонаж стверджує: «Я - чекіст, але я – і людина…» Боротьба добра і зла в душі кожного із нас – це тисячолітня історія, але що саме в решті решт переможе, що і чому ми впустимо у своє серце – залежить від кожної людини, від кожного із нас особисто.
 Проблему роздвоєння особистості яскраво ілюструє специфічна присвята твору Миколи Хвильового: «Цвітові яблуні», новелі М.Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі чекіста подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб у майбутньому використати для творчості). У М. Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов'язком та гуманістичним началом.
     Вчитель: З'ясуйте, чому розповідь ведеться від першої особи, як це розкриває основний конфлікт твору.
   «Я (Романтика)» — психологічна новела. І щоб передати всю глибину душевного конфлікту головного персонажа, автор обрав розповідь від першої особи,  що робить твір  імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, як-от: регіт Тагабата, запах м'яти, яким віє від матері, та застосовує різноманітні зорові і слухові образи. Наприклад: темні ночі, чорний трибунал революції, у городі — тьма, холодна трясовина, заграва, гарматний гул, палахкотять блискавиці, хмари пилу, які покривають мутне вогняне сонце; мутна курява над далеким небосхилом, зелено-лимонна безвість мертвої дороги. Звуки також передають тривогу, передчуття чогось поганого: дзвенить мідь, глуха канонада, насуваються грози, виють собаки, передзвін сердець, росте передгроззя, скоро буде гроза, одноманітно відбиває кулемет.
Особливістю даної новели є синтез ілюзії та дійсності. Нерідко читачу буває надзвичайно тяжко відрізнити, чи описувані події й відчуття реальні, чи це тільки уявлювані, нафантазовані головним героєм картини. «…Що це? невже знову галюцинація? Я відкидаю голову. Так, це була галюцинація»
           Максимальний бал за цю роботу – 2.
           Капітани оцінюють свої команди.


 2.5. Наступна проблемна ситуація. Прийом «Гронування». Щоб спростежити, як змінюється душевний стан героя запропонуйте скласти «Інформаційне гроно». Відомий філософ Мирослав Попович переконаний, що персонажі твору — «усе це різні кінці душі» одного й того самого «Я», які символізують різні боки свідомості головного героя.
          Чий образ стане остаточним втіленням душевного стану головного героя?
    
       Завдання для першої команди: За допомогою прийому “гронування” складіть інформаційне гроно Я: різні сторони однієї душі”, яке б показало героя на початку твору. Знайдіть в тексті цитати для підтвердження своїх думок.
        
   Завдання для другої команди: Покажіть остаточну деградацію персонажа в кінці твору, підібравши відповідні цитати. Введіть їх в інформаційне гроно “Я: різні сторони однієї душі ”
       

·                    Мати – це символ совісті, душевного спокою, який головний герой  назавжди може втратити. «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»

      Наступним у гроні повинен бути образ Андрюші.
     Андрюша  комунар, який творить усе супроти своєї волі «Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа. Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.» Цей персонаж символізує вагання, це яскраве втілення конфлікту героя, який стверджує: «Я – чекіст, але я і людина». Що ж буде далі? Ми якраз зупинилися на кульмінації, коли головний герой стоїть перед вибором, який назавжди змінить його життя. Що ж він вибирає?

    Друга команда виконує завдання, показує остаточну деградацію персонажа і ліпить свої наліпки.

   Автор поступово натякає на те, що може вчинити герой. Він вводить для цього образ доктора Тагабата.




       «Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, ― це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт.»

     Останнім образом-символом стає образ дегенерата, якого сам автор називає єдиним вірним псом, стражем революції, що не знає сумнівів.
«Коли доктор ― злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини. Так, це був незамінний вартовий, він тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних.» Отже, стає ясно, який вибір зробив герой. Головний песонаж, від імені якого ведеться розповідь, мов у маренні, підходить до засудженої та фанатично убиває її.

           Капітани оцінюють відповіді.

  

        2.6. Остання проблемна ситуація. Це творча сторінка «Проба пера».
        Зверніться до одного із героїв новели у формі короткого прозового чи поетичного висловлювання, щоб передати свої враження від твору, і показати, чи міг по-іншому закінчитися твір.
На цю роботу надається 2 хвилин і максимальний бал оцінювання – 3.
Команда перша
Ми часто граємось життям,
Хоча воно нам Богом дане.
Торгуєм совістю щодня
А серце вяне, вяне, вяне…
Сьогодні руку ти підняв
На Матір, на Святу Марію…
І совість на вівтар поклав
В  імя облудливої мрії.
Ти думав злом добро творити –
Із Раю ж в Пекло шлях проклав
Ти міг дозволити їй жити –
Навіщо ж двох вас поховав?

Команда друга.
 Мамо, що відчувала ти, коли твій єдиний улюблений син приклав до твого чола револьвер? Коли ти бачила в його фанатичних очах свою смерть? Що взагалі відчувають в такий момент? Які слова ти шукала для виправдання його жахливого вчинку? Жодних. Жодних слів, жодних нарікань на твоїх святих устах. Тільки молитва, тиха молитва за загублену душу своєї дитини, і готовність віддати своє серце, щоби тільки він, твій «мятежний син» жив і потім приречено зрозумів, що пострілом він убив не лише матір, але й себе самого. Давайте любити і берегти матерів, бо тільки вони можуть відмолити наші земні гріхи…
Хочемо зауважити, що повністю розглянувши новелу, ми розуміємо, що хоч людині властиво помилятися, але, як сказав Альберпт Енштейн, «Жодна мета не висока настільки, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення.», тому ми, як і інша команда, приймаємо за своє кредо ці слова.
       Капітани оцінюють відповіді.

      3. Підсумкова частина                                                                                                     3.1. Фронтальне опитування «Так чи ні». 
     Команди по черзі дають однозначну відповідь на твердження.
     Запитання:
1. «Я (Романтика)»  психологічна імпресіоністична новела.  Так.
2. Автор виправдовує існування більшовицького революційного фанатизму. Ні.
3. Ця новела М.Хвильового символізує крах революційної романтики для самого письменника. Так.
4. Твори Миколи Хвильового були належно високо поціновані в радянському союзі. Ні.
5. Образ матері символізує втрачену совість, всепрощення, розстріляну Україну. Так.
6.Збереження людської індивідуальності, цільності людської натури як необхідність існування людини – центральна проблема твору. Так.

      3.2. Капітани команд оцінюють своїх учасників, відповідно їх роботи на уроці. Учитель оцінює індивідуальну роботу кожного учня і капітанів.
         3.3. Рефлексія.
Чи сподобався вам урок?
Який з етапів уроку вам запам’ятався найбільше і чому?
         3.4. Повідомте домашнє завдання. (Завдання 5,6 з підручника)
         3.5. Подякуйте учням за роботу на уроці.






Матеріали для дистанційного навчання з професії: "Перукар (перукар-модельєр), манікюрниця"

  Тестові завдання  з української мови   для узагальнення засвоєних знань із теми:  " Орфографічна норма» для здобувачів першого ку...